<<< Новини

Обласна конференція істориків та громадських діячів

15 березня 2018

Викладач циклової комісії суспільно-гуманітарних дисциплін ОТК ОНАХТ Мирошниченко В.О. в якості голови обласної методичної комісії викладачів соціальних дисциплін ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації Одеської області взяв участь у роботі обласної конференції викладачів історії та соціальних дисциплін ВНЗ І-ІІ рівня акредитації Одеської області, яка була присвячена сторіччю УНР: "Українська нація у боротьбі за збереження ідентичності і відродження державності в 1917-1921 рр. До сторіччя УНР."

Конференція відбулася 14 березня 2018 р. на базі коледжу Одеської державної академії технічного регулювання і якості. В роботі конференції взяли участь викладачи 16-ті ВНЗ І-ІІ р.а. Одеської області. Основні напрями роботи конференції були сформульовані таким чином:

- Лідери українського визвольного руху
- Філософська парадигма українського визвольного руху
- Регіональний вимір боротьби за відродження державності
- Міжнародний аспект боротьби українців за відродження державності
- Процес розбудови інститутів державності
- Українська діаспора у боротьбі за незалежність України

Модераторами конференції виступили: голова обласної методичної комісії викладачів історії ВНЗ І-ІІ р.а. Одеської області Пугачова Н.О. та голова обласної методичної комісії викладачів соціальних дисциплін ВНЗ І-ІІ р.а. Одеської області Мирошниченко В.О. У роботі конференції в якості почесного гостя взяв участь кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова - Петровський Е.П. У своїй доповіді він дав широкий огляд як основних причин Української революції, виділивши основних учасників і їх прагнення, так і проаналізував, чому все-таки революція не завершилася перемогою національно-патріотичних сил. Е.П. Петровський зазначив, що наукові дискусії про причини поразки української революції почалися відразу ж після поразки самої революції. Тут зіткнулися два діаметрально протилежні підходи, які в спрощеному вигляді зводилися до питання, хто винен: одна група - представлена українськими соціалістами різних напрямків, бачила головну причину поразки в низькій національній і політичній свідомості народних мас. Друга - консервативна група - переводила всю провину на українському революційну еліту. Звичайно, було багато інших думок проміжного, компромісного характеру.

Тематика доповідей була необичнайно різноманітної, вона охоплювала як регіональні аспекти Української революції, так і загальнодержавні проблеми.

Старший науковий співробітник Державного архіву Одеської області Герасимова С.М. на прикладі фондів Державного архіву Одеської області показала скільки ще не достатньо досліджених скарбів для істориків приховано в надрах архіву і чекають свого часу: листування істориків і політичних діячів, особисті фонди українських політиків і військових діячів, статистичні дані. В.В. Хмарська з доповіддю "Одеський вімир революції\'" розповіла, і на прикладах життя і діяльності одеситів показала, що Одеса і одесити брали активну участь у подіях саме української революції (а не загальноросійської). Багато хто з видатних одеситів займали посади міністрів в різних українських урядах.

"Регіональний вимір" було представлено доповідями викладачів Балтського педагогічного училища (Лекарь А.М. - "Региональний вімир української революції 1917-1921 рр. На прикладі Балтського повіту"), Ананьївського аграрно-педагогічного коледжу (Ілюхін В.А. – "Ананьїв і ананьївщина в роки української національно-демократичної революції 1917-1921 рр.) та інш. Доповіді викладачів засвідчили, що революційні події початку ХХ ст. не залишили осторонь нікого, і навіть в здавалося б спокійних містах і селах Одеської області кипіли неабиякі політичні події. Аналіз біографій видатних політичних діячів української революції також був зроблений в рамках доповідей учасників конференції: "Грушевський М.С. – видатний політичний діяч України (Василашко С.Д., Білгород-Дністровський державний коледж природокористування, будівництва та комп\'ютерних технологій)," Біографія І.Л.Липи як приклад соборності цкраїнської нації" (Кожина О.Г., Одеський автомобільно-дорожній коледж ОНПУ), "Вбивство Петлюри: історія і сучасний погляд" (Фадєева Н.М., Їзмаїльський технікум механізації та електрифікації сільського господарства) та інш.

Вчення видатного філософа Л.М. Гумільова про пасіонарність та історико-філософський аналіз подій української революції був проаналізований у виступах викладачів: к.і.н. Т.П. Шестопала – "Український етногенез і пасіонарність: історико-філософський аналіз" (Чорноморський морський коледж), В.І. Патлатюка – "Історичний вимір українського визмольного руху у ХХ ст." (Одеський коледж транспортних технологій) та ін. З вельми цікавою і неординарною доповіддю виступив викладач, к.і.н. Демченко О.П. – "Діяльність Британської дипломатичної місії в Одесі (1918-1919 рр.). В яскравому виступі О.П. Демченко стосовно діяльності британських дипломатів в нашому місті в один з найбільш напружених періодів української революції та громадянської війни. Дповідач показав на конкретних фактах, що події, які відбувалися в Україні в цей період, були не тільки нашою внутрішньою справою, але і привертали значну увагу іноземних держав: іноземні уряди ретельно спостерігали за тим, що відбувається на теренах колишньої імперії.

Аналіз виховного процесу на прикладі подій української революції було зроблено в доповіді викладачем Білгород-Дністровського коледжу природокористування, будівництва та комп\'ютерних технологій Коріневською А.І. Вона виступила з доповіддю, в якої розкрила особливості виховного процесу в цьому навчальному закладі та на протязі доповіді викладач продемонструвала відеоролики, які містили приклади студентських робіт, присвячених подіям української революції.

Після завершення офіційної частини конференції і підведення підсумків, присутні привітали голову обласної методичної комісії викладачів історії ВНЗ І-ІІ р.а. Одеської області Пугачову Н.О. з отриманням високої державної нагороди - звання "Заслужений працивнік освиті України". Як відзначила в своїй промові викладач ОДАТРЯ - Богун Н.П. - це перший за 26 років випадок нагородження історика на півдні України настільки високою нагородою.

На завершення конференції, модератори конференції відзначили, що поразка української революції 1917-1920 рр. була викликана цілим рядом причин як внутрішнього, так і зовнішнього порядку. Але говорячи про причини поразки, слід погодитися з досить справедливою думкою українського історика з діаспори І. Лисяка-Рудницького, що "було б помилкою говорити про абсолютну поразку української революції, вона не досягла своєї остаточної мети, але вона внутрішньо переродила суспільство України ... "і що" ... немає сорому в тому, щоб бути переможеним у боротьбі за свободу, навпаки, така поразка може стати джерелом духовної обнови, що з нього черпатимуть силу наступні покоління, продовжувачі цію саму боротьбу на новому історичному етапі".