Одеський технічний коледж

Одеської національної академії харчових технологій

<<< Новини

27 березня 2018

27 березня 2018 року викладачі циклової комісії суспільно-гуманітарних дисциплін ОТК ОНАХТ Мирошниченко В.О., Рощина-Боговик Ю.А., Муравський А.В. і викладачі комісії філологічних дисциплін Коннікова О.К., Семенова А.Е., Комар Н.М. взяли участь в роботі семінару-практикуму для викладачів кафедри соціології, філософії та права і викладачів гуманітарного циклу коледжів, які входять до складу ОНАХТ. Темою семінару стала "Академічна доброчесність та соціальна відповідальність педагогів ВНЗ і коледжів за якість навчання и виховання студентів". Також, в роботі семінару-практикуму взяли участь викладачі гуманітарніх циклів механіко-технологічного коледжу ОНАХТ і коледжу нафтогазових технологій, інженерії та інфраструктури сервісу ОНАХТ.

Тематика семінару-практикуму охопила широкий спектр актуальних сьогодні в освіті питань:
- Соціальна відповідальність педагогів і якість освіти
- Соціально-психологічні особливості роботи викладачів ВНЗ зі студентською аудиторією
- Роль культури в формуванні соціальної відповідальності майбутнього фахівця
- Відповідальність викладача за високий темп вивчення матеріалу
- Моральна відповідальність педагога
- Співпраця з батьками студентів

Рощина-Боговик Ю.А. виступила з доповіддю на тему "Усвідомлення студентами процесу навчання". Доповідь було зроблено на основі соціологічних досліджень, проведених циклової комісією суспільно-гуманітарних дисциплін ОТК ОНАХТ (Мирошниченко В.О., Рощина-Боговик Ю.О., Спірженко Р.І.). Метою дослідження було вивчення того, як змінюється усвідомлення студентами самого процесу навчання від курсу до курсу, від моменту надходження до диплома. Дослідження показало, що мотив стати хорошим, висококваліфікованим фахівцем більше у студентів 4 курсу. Це може бути обумовлено тим, що вони, що пройшли повний теоретичний курс і відпрацювали майже всі різновиди практик, більш орієнтовані, ніж студенти 1 курсу, на подальшу роботу за обраною ними професії. Багато з них мають намір працювати по спеціальності. Це можна пояснити більшою обізнаністю про специфіку їхньої професії: про рівень знань і вмінь персоналу, про вимоги на робочих місцях.

Студенти 1 курсу дуже орієнтовані на продовження навчання на наступних курсах. У той час як до 4 курсу приходить усвідомлення студентами своїх успіхів, просування вперед, пізнавальна потреба має характер цілеспрямованої діяльності. У студентів випускного курсу присутні інтелектуальні риси - гнучкість розуму, спостережливість, розсудливість. Тому показник інтелектуального задоволення у студентів 4 курсу, в порівнянні з першокурсниками, досить високий.

Можна стверджувати, що саме по собі придбання знань дуже важливо для першокурсників. Орієнтованість першокурсників на отримання знань позитивно позначається на їхньому бажанні опанувати професію. Так само для студентів 1 курсу, придбання знань виявилося важливішим за отримання стипендії та диплому. Цей факт в черговий раз вказує на високу мотивацію навчання студентів 1 курсу.

Студенти останнього курсу також значно мотивовані на отримання диплома з кількох причин: по-перше, багато хто з них вже вважають себе фахівцями в своїй галузі і переконані, що їм не вистачає тільки «корочки», по-друге, їм вже повністю зачитаний весь теоретичний курс , а отже тяга до знань значно знизилася; і по-третє, на отримання такого результату не міг не вплинути фактор розчарування багатьма студентами в одержуваної професії. Викладач прийшла до висновку, що:

- Для студентів 1 курсу пріоритетним є придбання знань.
- Мотив стати хорошим, висококваліфікованим фахівцем більше у студентів 4 курсу, ніж у першого.
- До 4 курсу приходить усвідомлення студентами своїх успіхів, просування вперед, тому показник інтелектуального задоволення у них вище, ніж у першокурсників.
- До 4 курсу у студентів слабшає мотивація навчання, і, відповідно, спрямованість на знання, превалює мотив отримання диплома. - Від 1 курсу до останнього у студентів якісно відрізняється навчальна мотивація.

Голова циклової комісії філологічних дисциплін Коннікова Є.К. виступила з доповіддю "Інноваційні підході до создания освітніх продуктів навчального процесу". У своїй доповіді, на конкретних прикладах, вона показала можливості використання в навчальному процесі інновацій. Модернізація, підвищення якості та ефективності освіти безпосередньо залежать від розвитку інноваційних процесів. Під інновацією розуміється будь-яка нова ідея, новий метод або новий проект, який навмисно вводиться в систему традиційної освіти.

Інновації в освітній діяльності включають в себе привнесення нового в ціль, зміст навчання, використання нового типу організаційно-педагогічних технологій, що визначають характер взаємодії педагога і учня, нових форм організації занять і методів оцінювання освітнього результату.